Мама-Україна:

Ви моє майбутнє, ви моя надія,

І про ваше щастя – сни мої і мрії,

Світиться, як зірка, в Європі країна,

Разом ми, єдині, як одна родина!

 (усі ніжно обіймаються)

Дітки:

Мамо, що це? Грім гуркоче?

Нашу квітку вбити хоче?

Мамо, де це так лютує?

В небі буревій вирує?

Чи це дощ холодний, ненько?

Захистіть наші серденька…

Страшно, мамо, боїмося

І до Вас ми горнемося…

Мама-Україна:

Діточки мої, не бійтеся, я тут, я поряд з вами,

Ви ж мої кровинки, а я ваша Україна-мама…

Потроху пошрамовані вже мальви заживають,

Бо віру в Україну, в її силу не втрачають…

Хай у серцях наших любов, надія не згасає,

У душах патріотів хай вогонь завжди палає –

Любові до найкращої і найріднішої країни…

Живи в віках, моя незламна, горда Україно!